Яким буде бюджет-2017. Нотатки економіста
Найближчим часом парламент розглядатиме та затверджуватиме доопрацьований урядом законопроект про державний бюджет на 2017 рік. У Facebook прем’єр-міністр привітав всіх із готовністю бюджетного законопроекту до другого читання, зазначивши, що «він <бюджет> є абсолютно чесним, збалансованим і реальним». Добра новина, що його дійсно можна назвати чесним, завдяки відкритості уряду щодо складових проекту бюджету. Певно, вперше в українській історії створено окремий сайт для донесення інформації про бюджетні показники та пріоритети бюджетної політики уряду для широкої аудиторії, а не лише для «посвячених» учасників бюджетного процесу та просунутих користувачів бюджетної документації, що подається до парламенту. Втім, з рештою характеристик бюджетного законопроекту можна посперечатися.
По-перше, бюджет наступного року не можна назвати збалансованим, як і багато попередніх бюджетів країни, бо його видатки перевищують доходи, і він є дефіцитним. По-друге, проект державного кошторису не можна назвати «абсолютно реальним», оскільки існують ризики його виконання як в частині доходів, так і в частині фінансування дефіциту. Так, бюджетні доходи у 2017 році мають зрости майже на 20%, а видатки – на 16,5% до очікуваних показників 2016 року, в той час як ріст номінального ВВП очікується на рівні близько 14%. Порівняно з попередньою версією державного кошторису, яка передбачала більш помірні темпи росту доходів і видатків і співставні з ростом номінального ВВП, загальні показники чинного проекту виглядають менш реалістичними та містять вищі інфляційні ризики.
Підвищення доходів та видатків бюджету між першим і другим читанням є досить звичною практикою, оскільки пропозиції парламентарів, як правило, стосуються збільшення видатків, а потім відбувається пошук джерел їх фінансування, що тягне за собою перегляд доходів. Закон про державний бюджет – це, свого роду, компроміс між запитами парламентарів та можливостями уряду знайти ресурс для їх виконання. Цього року уряд «обіграв» депутатів у політичній грі «покращення життя пересічних громадян» за допомогою бюджетного ресурсу, коли після першого читання несподівано ініціював подвоєння мінімальної заробітної плати з початку наступного року.
Бюджет наступного року не можна назвати збалансованим, бо його видатки перевищують доходи
Різке підвищення «мінімалки» стало основною причиною змін у бюджетних показниках, які відбулися між першим та другим читанням, хоча є і інші, менш масштабні, зміни. Так, до прогнозних показників і доходів, і видатків додали однакову суму 15,1 млрд грн, щоб дефіцит бюджету залишився незмінним. На папері така операція виглядає красиво і начебто підтверджує думку про цілковиту «нейтральність» підвищення мінімальної заробітної плати для показника дефіциту бюджету. Втім, економіка – не арифметика, і не все так просто.
З точки зору економічної теорії, така різка зміна у розмірі мінімальної оплати праці є своєрідним шоком для економічних агентів, і їх реакцію на нього складно передбачити, тож і вплив на доходи бюджету від такого рішення точно передбачити важко (зростання витратності бізнесу погано позначається на його прибутковості і може мати наслідком зменшення зайнятості).
Тому якась частина з доданих до бюджетних доходів 9,5 млрд грн податкових надходжень є ризикованою, якщо сподівання уряду на «детінізацію» не справдяться. В Україні дійсно завелика частка працівників офіційно отримує мінімальну заробітну плату (близько 20% з тих, хто працює, за оцінками міністра соціальної політики) порівняно з іншими країнами (4-12%). Тобто підозри уряду щодо поширеної практики виплат заробітних плат «в конвертах» для зменшення податкового навантаження є обґрунтованими. З боку видатків, ефект від підвищення мінімальної заробітної плати порахувати легше – до другого читання видатки на оплату праці бюджетників зросли на 26 млрд грн, тобто працівників бюджетних установ, які отримували менше 3200 грн на місяць.
Ризиком для виконання плану доходів бюджету є підвищення суми трансферту від НБУ (з 41 млрд до 45 млрд грн), хоча розрахунки НБУ показують на 9,5 млрд грн меншу суму перерахування на користь бюджету. Також залишаються ризики недостатнього наповнення цільового фонду конфіскованими коштами, набутими корупційним шляхом (чинний проект передбачає 10,5 млрд грн надходжень), який є частиною спеціального фонду. Це матиме наслідком автоматичне скорочення видатків спеціального фонду, які мають фінансуватися за рахунок цієї статті доходу (а це, зокрема, такий пріоритетний напрям як оборона, будівництво доріг тощо).
Цікаво, що видатки на реставрацію Маріїнського палацу, далеко не найпріоритетнішого проекту, було подвоєно (до 200 млн грн) і їх фінансування відбуватиметься із загального, а не спеціального, фонду державного бюджету, що збільшує гарантії щодо виділення коштів за цим напрямком. Певно, було б чесніше прив’язати фінансування цього проекту до «спецконфіскату», а із загального бюджету еквівалентну суму виділити на більш пріоритетні напрямки.
З боку фінансування дефіциту державного бюджету найбільш ризикованим є план надходжень від приватизації, який залишився незмінним на рівні 17,1 млрд грн (0,7% ВВП). З огляду на мізерні приватизаційні надходження у 2016 році, приблизно половина із запланованих надходжень від приватизації виглядають примарними.
Втім, всі перераховані бюджетні ризики можна вважати помірними, оскільки вони можуть бути знівельовані в результаті прискорення структурних реформ, в тому числі ретельного перегляду державних витрат на предмет їх доцільності і ефективності.
Нотатки економіста – щотижнева колонка Центру економічної стратегії
Джерело: http://nv.ua/ukr/opinion/piontkivska/jakim-bude-bjudzhet-2017-notatki-ekonomista-328159.html